Чубенко Василь Десь пішло швидконоге дитинство моє,
Мовчки юнь кароока прощально кивнула.
Он і осінь уже павутину снує,
Загниваючи в пам'ять на пам'ять минуле. Час підводити підсумок, тільки який?
Що сказати за себе рідні і знайомим?
Що від старту до фінішу шлях мій гіркий
Був настільки гірким, що не дай Бог нікому Все чудово! - Усміхнена фраза для всіх,
Але потай цілком покладають на Вишнє
І спішу походити босоніж в росі
Й почитати собі не написані вірші.
| 
